2013 | Лабораторія законодавчих ініціатив

Роль організацій громадянського суспільства: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення. Український досвід

В рамках проекту «Роль організацій громадянського суспільства в європейській інтеграції: дієва взаємодія за допомогою ефективного залучення» Лабораторією законодавчих ініціатив була підготовлена публікація, присвячена діяльності організацій громадянського суспільства України, що спрямована на підтримку європейської інтеграції.

Проект здійснюється International Center for Human Development (Вірменія) у партнерстві із країнами Вишеградської четвірки: Institute for Public Affairs (Словаччина), Policy Association for an Open Society (Чехія), European Center for Non-for-Profit Law (Угорщина), Association Integration and Development (Польща) та двома державами-членами Східного партнерства: Лабораторія законодавчих ініціатив (Україна) та Georgian Foundation for Strategic and International Studies (Грузія). Проект здійснюється за фінансової підтримки флагманського проекту Міжнародного Вишеградського Фонду в рамках програми V4EaP.

21-23 листопада журналістів вчили цікаво висвітлювати європейську інтеграцію

21-23 листопада 2013 року Лабораторія законодавчих ініціатив за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження»провела семінар «Сучасні виклики в Європейському союзі крізь призму актуальних сфер співробітництва України з ЄС та ключові аспекти європейської економічної інтеграції України».

Cемінар в рамках проекту «Сприяння покращенню у висвітленні журналістами європейської тематики: серія інформаційних семінарів-тренінгів для представників ЗМІ» спрямований на підвищення професійного рівня українських журналістів, зокрема з питань європейської інтеграції та європейської тематики в цілому. У семінарі взяли участь журналісти, що представляють різні види мас-медіа, а також блогери з багатьох міст України.

Семінар розпочався панельною дискусією, що була присвячена питанням державної допомоги підприємствам та впровадження стандартів ЄС у цій сфері. Своїми думками з цього приводу поділилися Денис Черніков, керівник аналітичних програм Лабораторії законодавчих ініціатив та Андрій Лучик, головний редактор газети «Хроніки Любарта», що має значний досвід роботи у ЗМІ розповів про його досвід висвітлення цієї теми в ЗМІ.

Д. Черніков розповів про основні тенденції та етапи у сфері державної підтримки господарювання в Україні, зазначивши, що з 2011 року, із запровадженням Податкового кодексу України, в нашій державі, не зважаючи на багаторічну практику панування звуженого формально-галузевого принципу у наданні державних ресурсів для підтримки економічної діяльності, існує значний потенціал для трансформації цієї системи, який складається з:

впровадження альтернативних підходів у вигляді горизонтальних (спільних для багатьох секторів економіки) форм підтримки;
поширення критеріального підходу (наявності кількісних та якісних умов для надання підтримки);
подальшого удосконалення механізмів інвентаризації, аналізу практики державної підтримки.

Також експерт надав огляд правил державної допомоги ЄС, що є цілісним механізмом, що забезпечує ефективне спрямування бюджетних та інших ресурсів держав-членів ЄС на проведення структурних перетворень в економіці та підвищення конкурентоспроможності суб`єктів спільного ринку Європейського Союзу. Андрій Лучик навів приклади власних журналістських матеріалів, де висвітлювалася ця тематика, зокрема щодо Луцького автомобільного заводу та заводу Електронмаш.

Після цього учасники познайомились із Олександром Шатковським, експертом з державних закупівель та Олексієм Шалайським, головним редактором видання “Наші гроші”, які висвітлили тему впровадження стандартів ЄС в системі державних закупівель. О. Шатковський розповів учасникам про проблемні моменти здійснення державних закупівель в Україні, виділив серед них часту зміну законодавства, внесення суттєвих змін до редакції законопроекту між 1 та 2 читаннями, що є сумнівним з точки зору регламенту та свідчить про неналежну фахову експертизу, велику кількість винятків у діючому законі, незастосування закону державними та комунальними суб`єктами господарювання, не працюючий розділ закону про реверсивний електронний аукціон, неоднозначно сформульовані в законі підстави застосування процедури закупівлі в одного учасника. Також експерт зосередився на практичних проблемах участі у торгах. О. Шалайський розповів про те, як проект «Наші гроші» здійснює моніторинг розподілу бюджетних коштів та яким чином будь-який журналіст може долучитися роботи у цій сфері.

Наступного дня, 22 листопада 2013 року відбувся виступ Тараса Качки, екс-першого заступника директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України, та Дарії Марчак, екс-редактора напряму «Економічна політика і реформи», Forbes.ua. Такий тандем експерта та професійного журналіста надав учасникам можливість дізнатися більше про зону вільної торгівлі як можливість для модернізації торгівельних відносин та економічного розвитку України як у теоретичному, так і практичному планах. Д. Марчак розпочала свій виступ із сильних та слабких сторін створення зони вільної торгівлі із ЄС, зазначивши, що як прибічників, так і незгодних із ЗВТ із ЄС багато, але аргументи одних сильніші, а інші просто кричать голосніше. Д. Марчак відмітила, що український виробник банально боїться конкуренції, а крім того в нашій державі немає культури інвестицій в модернізацію підприємств. Також журналістка розповіла про найяскравіші приклади маніпуляцій в ЗМІ щодо теми європейської інтеграції України. Одним із найяскравіших прикладів журналістка назвала використання в ЗМІ суми в 165 мільярдів євро, які начебто потрібні для адаптації технічних регламентів до стандартів ЄС. Звідки взялася ця цифра – невідомо, але медіа активно користуються нею. На думку Т. Качки, Україна має бути експортно-орієнтованою державою, тому що по деяким групам товарів ми не споживаємо стільки, скільки виробляємо або збираємо (у сфері сільського господарства). Т. Качка також відмітив, що в нашій державі повільно, але впевнено відбувається адаптація законодавства до європейського, що в довгостроковій перспективі невідмінно принесе зиск українській економіці. Експерт наголосив, що в нашому регіоні ЄС є чудовим прикладом із трансформації держав і українська держава може і має цим скористатися.

Після цього Ольга Шевченко, завідувач сектору стратегій регіонального розвитку відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень, поділилася своїми знаннями та думками щодо регіонального співробітництва між Україною та ЄС. О. Шевченко познайомила журналістів із ключовими поняттями із сфери регіонального розвитку та регіональної політики та окреслила основні моменти державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року. Особливу увагу експерт приділила транскордонній співпраці, яка є одним з інструментів прискорення процесів наближення рівня життя населення прикордонних територій до середньоєвропейського забезпечення вільного перетинання товарами, особами і капіталами державного кордону. О. Шевченко відмітила, що підписання Угоди про Асоціацію з ЄС відкриває нові широкі можливості для кожного регіону: підвищення темпів розвитку; удосконалення структури виробництва; покращення становища у соціальній сфері; отримання стимулу для ведення торгівлі з країнами ЄС; активізація потенціалу внутрішнього розвитку; відкриття ринків України для товарів, вироблених у Європі, та ринки європейських країн для товарів внутрішнього виробника; збільшення обсягів експорту товарів та підвищення рівня доходів. Також експерт поділилася із учасниками корисними контактами, де можна знайти необхідну інформацію щодо регіональної політики та регіонального розвитку.

Наступна панель була присвячена питанню модернізації вищої освіти в Україні. Цю тему висвітлила Олена Оржель, менеджер з моніторингу проектів, Національний темпус-офіс в Україні. О. Оржель в інтерактивній формі поговорила із учасниками про такі програми як Темпус, Еразмус Мундус та програма Жана Моне, а також Еразмус Плюс та окреслила, як громадяни України можуть скористатися цими можливостями, наголосивши, що не тільки студенти можуть скористатися ними. Також експерт розповіла, на що журналістам слід звертати увагу при висвітленні теми модернізації вищої освіти в Україні.

Семінар було продовжено виступом Анни Голубовської-Онісімової, експерта Проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерству екології та природних ресурсів України у впровадженні програми галузевої бюджетної допомоги» на тему «Досвід ЄС в реалізації життєздатної екологічної стратегії України». Експерт перш за все зазначила, що програма бюджетної підтримки ЄС – це новий інструмент співробітництва, міжнародна угода для підтримки реалізації взаємно визнаних стратегічних реформ, фактично це отримання бюджетом коштів від іноземної установи за умови дотримання узгоджених умов здійснення платежу. Бюджетна підтримка екологічного сектору полягає у наданні підтримки задля досягнення пріоритетів, визначених Національною стратегією з питань охорони навколишнього середовища. Показниками виконання програми є наближення природоохоронного законодавства України до законодавства ЄС, посилення інституційної спроможності для реалізації нової політики, а також практичні результати із впровадження національної екологічної політики у різних галузях: стабілізація викидів від електростанцій до рівня 2011 року, покращення якості поверхневих вод, покращення переробки відходів, збільшення площі природоохоронних територій. Наостанок відбулася зустріч із Романом Ніцовичем, головним редактором видання “Українська енергетика UA-Energy.org”. Редактор поділився із учасниками своїми міркуваннями щодо того, як цікаво висвітлювати в ЗМІ питання енергоефективності, енергетичної політики та сталого розвитку.

В останній день учасники мали змогу подискутувати щодо перспектив Вільнюського саміту із Ігорем Когутом, головою Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та Геннадієм Друзенко, керівником практики в сфері права ЄС юридичної фірми “Constructive Lawyers” (Україна), віце-президентом Інституту європейської інтеграції (Польща). Учасники не могли залишити поза свою увагою події 21 листопада 2013 року, а саме постанову Кабінету Міністрів України призупинити, в інтересах національної безпеки України, процес підготовки підписання Угоди про Асоціацію із ЄС. Г. Друзенко піддав сумніву правомірність цієї постанови, оскільки така постанова змінює засади зовнішньої політики України, що є законодавчо визначеними. Експерти погодилися, що ЄС не без своїх внутрішніх проблем, про що яскраво свідчить приклад Греції, але відкриття ринку в довгостроковому плані буде корисним для України. Крім того, згода ЄС підписати Угоду – це дуже великий крок назустріч, своєрідний історичний шанс для України.

Також після цього відбудеться обговорення учасниками проблем та можливостей висвітлення європейської інтеграції в ЗМІ. В кінці семінару учасники отримали завдання із підготовки практичних завдань із тематики семінару.

Брюссель у допомогу

Підписання Угоди про Асоціацію України з Євросоюзом призведе до революційних змін у відносинах держави і бізнесу. Всього за сім років механізм держпідтримки повинен пройти шлях від нинішнього, який зберіг в собі «кращі зразки» радянської планової економіки, до сучасного – відповідного кращим європейським аналогам. Ключове завдання при досягненні цієї мети – формування нової системної промислової політики.Вступивши в 2008 р. до Світової організації торгівлі (СОТ), Україна відмовилася від галузевих програм підтримки та режиму вільних економічних зон. Відтоді великому бізнесу і владі так і не вдалося сформувати системну промислову політику.

І хоча сьогодні абсолютні обсяги державної допомоги значні і перевищують 11% ВВП (більше 150 млрд грн), їх ефективність викликає великий сумнів. Ряд податкових преференцій, особливо таких , як спеціальний режим сплати ПДВ для аграріїв (14 млрд грн) і списання боргів минулих років на валові витрати для всіх суб`єктів господарювання (4,5 млрд грн) за суттю, не має ніякого відношення до зростання виробничої діяльності.

Питома вага високотехнологічних галузей у валовому обсязі держдопомоги вельми невисокий і помітно поступається АПК, енергетиці та вуглепрому. Відповідно, залежність від імпорту машин, устаткування і транспортних засобів досить висока. Сьогодні на неї припадає стільки ж, скільки на імпорт газу – більше 15% всього імпорту товарів.

Брюссельський каталізатор

Напередодні підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС слід зауважити , що при підготовці його тексту з уваги широких ділових кіл випав розділ про державну допомогу суб`єктам господарювання. Адже з моменту набуття чинності угоди України належить виконати цілий ряд дуже серйозних зобов`язань. У тому числі:

протягом семи років привести схеми державної підтримки бізнесу у відповідність з євростандартами;
протягом трьох років створити незалежний уповноважений орган з контролю у сфері держдопомоги;
протягом п`яти років провести інвентаризацію та створити реєстр схем держпідтримки.

Таким чином, через 8-9 років, з урахуванням процедур набуття Угодою чинності, держпідтримка вже повинна буде відповідати євростандартам. Однак, не варто сліпо копіювати європейський досвід, але підійти до питання творчо. У тому числі, розробити власні підходи і схеми, які можуть вирішити накопичені структурні проблеми в економіці і водночас модернізувати саму систему держдопомоги бізнесу. Європейські правила відрізняються широким діапазоном цілей, на які може бути спрямована держдопомога, якщо вона розрахована для декількох галузей: розвиток малого і середнього бізнесу; дослідження, інновації та розвиток; підвищення кваліфікації та працевлаштування; охорона навколишнього середовища; ризиковий капітал; регіональна допомога.

Існують конкретні рекомендації для таких галузей, як вугледобувна, суднобудування, металургія, енергетика, транспорт, широкосмугові мережі, аудіовізуальна продукція. І навіть при першому знайомстві, очевидно, що список напрямків, за якими уряди країн-членів ЄС можуть підтримувати національного виробника для українських потреб більш ніж підходить. Даний факт підтверджують і експерти.

“Використання стандартів ЄС у сфері держдопомоги не тільки зробить діючі програми більш ефективними, але і дозволить адресно спрямувати ресурси на вирішення міжгалузевих завдань , створити більш привабливі інвестиційні стимули”

Денис Черніков

Керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив

Зібрати камені

За словами Дениса Ченікова, конкретна користь від впровадження правил державної допомоги ЄС полягає відразу в трьох ключових аспектах.

По-перше, знижуються ризики для експортерів, які є бенефіціарами держдопомоги безпосередньо або через інші галузі, отримати претензії в неконкурентній ціноутворенні. Аналогічну перевірку на предмет наявності держпідтримки та її відповідності стандартам можна буде провести і щодо європейського експорту в Україну. По-друге, покращиться облік та адміністрування програм держдопомоги. Зараз, наприклад, через білі плями у законодавстві чиновники можуть на свій розсуд класифікувати ряд податкових режимів як пільги, що з великою ймовірністю формально означає підтримку, хоча такою не є. Застосування чітких критеріїв ЄС, в тому числі, наявність вигоди для одержувача і виборчий характер підтримки, допоможе уникнути таких непорозумінь.

І нарешті, системність правил, наявність кількісних, якісних базових вимог підвищить якість програм підтримки. Чіткий європейський підхід допоможе більш кваліфіковано вести дебати та лобіювання про необхідність тих чи інших намірів державної допомоги.

Щоб усе це стало реальністю, уряду необхідно якомога швидше запустити механізм підготовки до впровадження правил ЄС про держдопомогу суб`єктам господарювання. Сьогодні в цьому плані зроблено явно недостатньо. Законопроект про державну допомогу, який поданий до парламенту Кабміном, більше спрямований на посилення повноважень Антимонопольного комітету і створення системи контролю над наданням держдопомоги, ніж на офіційне затвердження стандартів прийнятих в Західній Європі.

Не варто забувати, що затримка із застосуванням стандартів ЄС, орієнтованих на підприємця, може призвести до того, що контролювати буде нічого. Тому уряду необхідно прискорити процес з визначенням органу, відповідального за підготовку програм держпідтримки відповідно до вимог Угоди про Асоціацію, розробити та затвердити план роботи в цьому напрямку.

Матеріал підготовлений у співпраці з Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Громадське лобіювання стандартів державної допомоги ЄС», який фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

Інфобюлетень № 3. Проект “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”. Червень-вересень 2013 року

Суть проекту полягає у комплексному дослідженні закупівельної діяльності субрегіональних органів влади під час забезпечення навчальних процесів у чотирьох областях та Криму.

Відповідними партнерами на місцях стали експерти Центру політичного аналізу и прогнозування “Крим” (м. Сімферополь), Центру досліджень регіональної політики (м. Суми), ГО “Батьківщина” (м. Макіївка), Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу (м. Луцьк), ГО “Євросоціум” (м. Харків).

Цілями даного проекту є:

налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю;
обмін досвідом між регіонами України;
проведення фінансового аналізу відділів освіти;
виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти;
представлення рекомендацій для поліпшення Законодавства України в сфері державних закупівель.

Проміжний звіт “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”

У Києві обговорили перспективи Східного партнерства

Відкрив конференцію Координатор національної платформи Східного партнерства Олександр Сушко. Почесними гостями офіційного відкриття конференції були посол Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський, посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас, директор Департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України Всеволод Ченцов, співголова Парламентської Асамблеї ЄВРОНЕСТ Борис Тарасюк та голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Григорій Немиря. Окрім представників організацій-учасниць Національної платформи з усіх регіонів участь у заході взяли представники Адміністрації Президента України, Комітету з питань євроінтеграції Верховної Ради та ЗМІ.

Другого дня, під час пленарного засідання конференції, учасники обговорили консолідовану позицію українського громадянського суспільства щодо найближчих подій з європейської інтеграції, котра буде представлена цього року на Саміті Східного Партнерства у Вільнюсі та Форумі в Кишиневі. Другим питанням пленарного засідання були плани та пріоритети роботи Української Національної платформи у 2014 році.

В ході обговорення була ухвалена заява щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Учасники Нацплатформи наголосили на дефіциті реформ і нагальній потребі потребі їх здійснення. Також в заяві міститься заклик до посадовців владних інституції ЄС виявити розуміння щодо переваги підписання угоди (із текстом заяви можна ознайомитися за посиланням нижче).

Учасники конференції схвалили пропозицію Ігоря Когута, голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив та екс-координатора Нацплатформи створити тематичну підгрупу «Демократія участі» та підтримали відповідне звернення до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. (текст Звернення додається).

Також, у рамках заходу були проведені тематичні засідання п`яти Робочих груп Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, під час яких учасники робочих груп визначили порядок денний за основними напрямками співпраці України та ЄС на 2014 рік.

Під час засідання Робочої групи 1 «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність» було ухвалено заяви щодо реформування виборчого законодавства в контексті угоди про політичну асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС, щодо проекту Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і законопроектів «Про право територіальних громад на об`єднання» та «Про співробітництво територіальних громад». Також було створено нові дві тематичні підгрупи «Демократія участі», «Безпека та стабільність».

За результатами засідання Робочої групи 2 «Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС» було прийнято рішення про створення підгруп за напрямками торгівлі (координатор підгрупи Ірина Коссе), сільського господарства (Ольга Кот), малого та середнього бізнесу (Віктор Жих) та транскордонного співробітнитцва (Вадим Пилипенко). Під час підготовки порядку денного на 2014 рік було заплановано проведення низки заходів, зокрема, круглого столу з питань соціального підприємництва, інформаційної кампанії щодо можливостей програми «Горизонт» та інформаційної кампанії за результатами Самміту Східного партнерства у Вільнюсі. До кінця поточного року, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» організаціями-членами Робочої групи 2 буде проведено 15 круглих столів в регіонах з метою висвітлення переваг та можливих проблем для економік областей від створення Зони Вільної Торгівлі ЄС з Україною. Також були напрацьовані тези до зверення Робочої групи 2 Форуму громадянського суспільства на зустрічі в Кишиневі в жовтні 2013 року.

Робоча група 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» на своєму засіданні обговорила плани роботи на наступний рік. Серед пріоритетних тем називалися належне екологічне врядування, видобуток сланцевого газу, виконання зобов`язань в рамках Енергетичного Співтовариства, збереження біорізноманіття та інші. Прийнято рішення продовжувати моніторинг євроінтеграційних зобов`язань України в профільних сферах, посиливши роботу з просування рекомендацій громадськості, розроблених на основі попередніх громадських оцінок, в тому числі через діалог з іншими заінтересованими сторонами (Урядом, профільними комітетами ВРУ, бізнесом тощо); здійснити аналіз наслідків Угоди про асоціацію в екологічній та енергетичній сфері з представленням результатів заінтересованим сторонам, також виклавши їх у доступній формі для використання в інформаційно-просвітницькій діяльності; проводити роз`яснювальну роботу із посадовцями та іншими заінтересованими сторонами щодо поточних зобов`язань України в екологічній, кліматоохоронній та енергетичній політиці тощо. Деталізація робочих планів групи продовжуватиметься в електронному режимі.

УчасникиРобочої групи 4 «Контакти між людьми» окрім підсумку минулого року та планування діяльності на майбутнє обговорили також дві заяви, які були запропоновані до розгляду. Перша з них стосувалася висловлення підтримки так званому «законопроекту Згуровського» про вищу освіту, який враховує євроінтеграційний вектор розвитку і є компромісним варіантом, що робить можливим його прийняття у Верховній Раді. Друга заява стосувалася проблеми зі статусом «волонтерської організації». Попри те, що Президент на початку вересня цього року, нарешті, визначив центральний орган влади відповідальний за надання такого статусу і, можливо, справа із неможливістю запрошення іноземних волонтерів на довгостроковий термін почне вирішуватися, проте учасники РГ4 переконані в необхідності лібералізації законодавства. Зокрема, всі підтримали потребу в скасуванні спеціального статусу «волонтерської організації» на державному рівні, як такого, що ускладнює діяльність і є зайвим.

На засіданні Робочої групи 5 «Соціальний діалог» говорили про можливість більш ширших напрямків роботи в контексті того, як все таки мають узгоджуватися в роботі РГ5 інтереси працедавців, профспілок і НУО. В підсумку учасники погодилися змінити назву робочої групи на «Соціальна справедливість та соціальний діалог», щоб підкреслити, що група працює з ширшим колом питань соціальної політики. Також на зустрічі було представлено Позицію Європейського соціально-економічного комітету на тему «Соціальний діалог у країнах Східного партнерства», котра знаходиться в роздаткових матеріалах. До роботи групи, також, долучилась Координаційно-експертна ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України. Рада була створена у листопаді 2012 року як координаційний майданчик для вироблення ОГС спільного бачення щодо розробки стратегії розвитку соціальної політики, у тому числі у сфері надання соціальних послуг. Напрацювання КЕР актуальні та важливі з огляду на те, що саме зараз Міністерство соціальної політики з залученням широкого кола фахівців неурядових організацій, розробляє комплексні пропозиції до нормативно-правових актів до яких потрібно внести зміни та доповнення відповідно до «Плану заходів на 2013-2016 роки щодо реалізації Стратегії реформування системи надання соціальних послуг». За підсумками засідання робочої групи було вирішено провести два круглий стіл на теми «Формування соціального діалогу в сучасних умовах: світовий досвід та українська практика», а також всеукраїнську наукову конференцію із залученням науковців та експертів «Формування соціального діалогу в Україні».

Завершилася конференція завершальним пленарним засіданням, під час котрого відбулося відбиття підсумків конференції та оголошення результатів виборів Національного координатора та складу Керівного комітету Нацплатформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Заява щодо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС
Звернення до Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

ДАЙДЖЕСТ ЄВРОКЛУБІВ УКРАЇНИ (3-2013)

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано Вісник Євроклубів України. У ньому описано підсумковий захід проекту “Підтримка регіональних Євроклубів України”, що відбувся 17-19 травня 2013 року у м. Києві.

Збірка робіт третьої щорічної міжнародної конференції «Парламентські читання» (2013)

У публікації зібрані кращі роботи, які взяли участь у Третій щорічні міжнародній конференції “Парламентські читання”. Тематика статей охоплює різні аспекти парламентаризму – від історії парламентів та перспектив їх розвитку до більш спеціалізованих тем (парламентський контроль, роль політичних партій в контексті парламентаризму тощо).Третя щорічна міжнародна наукова конференція «Парламентські читання», що відбулася 15-го лютого 2013 року, стала логічним і змістовним продовженням реалізації далекосяжної ідеї з формування наукового форуму європейського ґатунку. Цей проект започаткований у 2010 році до двадцятиріччя українського парламенту та ініційований Лабораторією законодавчих ініціатив і Студентським науковим товариством правників «Scholaris», Факультетом правничих наук, а також Факультетом соціальних наук та соціальних технологій Національного університету «Києво-Могилянська академія». Партнерами цьогорічної конференції виступили Програма розвитку законотворчої політики України Програми сприяння парламенту України (ПСП ІІ), Кафедра парламентаризму та політичного менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, а також Студентський Юридичний журнал.

Інфобюлетень № 2. Проект “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”. Квітень-червень 2013 року

Цілями даного проекту є:

налагодження взаємодії між бюджетними організаціями та громадськістю;
обмін досвідом між регіонами України;
проведення фінансового аналізу відділів освіти;
виявлення проблем у сфері державних закупівель відділами освіти;
представлення рекомендацій для поліпшення Законодавства України в сфері державних закупівель.

Проміжний звіт “Всеукраїнська ініціатива за чесні державні закупівлі в системі освіти”

Круглий стіл на тему «Перспективи модернізації державної підтримки суб’єктів господарювання в Україні»

В ході круглого столу були розглянуті передумови та цілі реформування державної підтримки суб`єктів господарювання в Україні, пріоритети модернізації державної підтримки в контексті європейської інтеграції та міжнародних зобов`язань України, а також досвід впровадження стандартів ЄС в європейських країнах та рекомендації для України.Аналітичну доповідь, представлену на круглому столі було підготовлено в рамках співробітництва НІСД з Лабораторією законодавчих ініціатив. В основу доповіді покладено розробки проекту «Громадське лобіювання стандартів державної допомоги ЄС», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

В контексті модернізації системи державної підтримки економічної діяльності в Україні правила державної допомоги ЄС можуть і повинні розглядатися не тільки як предмет виконання зобов`язань в рамках діючої договірно-правової бази відносин з ЄС та майбутньої Угоди про асоціацію, але також як сучасний економіко-правовий інструмент регулювання, вивчення і впровадження якого є доцільним виходячи з внутрішньої необхідності.

Прес-реліз

Доповідь НІСД

Громадське обговорення на тему «Напрями реформування вищої освіти в Україні» у форматі Town Hall meeting

У заході взяли участь представники громадських організацій, студенти та викладачі Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національної академії державного управління при Президентові України, Національного університету ім. Тараса Шевченка та інших ВУЗів.Дискусія відбувалась у форматі Town Hall Meeting, який передбачає обговорення різних сценаріїв вирішення політичного питання без експертних доповідей: учасниками обговорення є передусім громадяни, зацікавлені у розв`язанні певної проблеми. Високий рівень дискусії бенефіціарів досягається завдяки детально підготовленим сценаріям та консультаційної участі експертів під час заходу. Після обговорення учасники голосують за найкращий спосіб (сценарій) вирішення питання.

Завдяки формуванню кількох невеликих груп обговорення з професійними модераторами та залученням експертів цей формат дозволяю обговорювати питання будь-якої складності та масштабу. При цьому збираються думки і позиції не експертів, а безпосередніх бенефіціарів розробленої політики.

В якості варіантів (сценаріїв) до обговорення було представлено декілька положень законопроектів про вищу освіту: проект №1187 (М. Сорока, С. Ківалов та Г. Калєтнік), проект № 1187-1 (розроблений під керівництвом чинного керівника профільного комітету парламенту Л. Гриневич) та проект №1187-2 (запропонований групою експертів під керівництвом ректора КПІ М. Згуровського).

Зокрема обговорювалися такі положення законопроектів:
•   умови вступу до ВНЗ,
•   державне замовлення,
•   навантаження викладача,
•   види розміри та процедури призначення стипендій,
•   норми щодо Болонського процесу,
•   право студентів обирати дисципліни.

Після обговорення положень законопроектів щодо кожного з цих питань відбувалося загальне голосування учасників дискусії за той чи інший запропонований варіант. В результаті голосувань було з`ясовано, що найбільш підтримуваним законопроектом є проект групи М. Згуровського (№1187-2). Єдине положення цього проекту, яке викликало критику учасників, стосувалося навантаження викладачів.Відповідно до зазначено проекту скасовується обмеження навчального навантаження (таким чином, кількість годин навчального навантаження, необхідного для нарахування ставки, може мінятися) та надається право національним та дослідницьким університетам самостійно встановлювати норми часу навчального навантаження.

В результаті в цій частині був підтриманий законопроект опозиції (№ 1187-1), який встановлює обмеження навчального навантаження у 150-600 годин на рік.

У заході взяли участь партнери ЛЗІ із Міжнародного центру розвитку людини (Вірменія), Асоціації зовнішньої політики (Молдова), Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень (Грузія), Громадська об`єднання «Молодь за розвиток» (Азербайджан).Партнери із Вірменії поділилися своїм досвідом проведення Town Hall Meeting, а також дали свої поради щодо кращої організації процесу проведення громадських обговорень.

Захід проводився Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Лідери громадянського суспільства: нова якість» за сприяння ініціативи Black See Trust For Regional Cooperation / German Marshall Fund of the United States та фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Сценарії були розроблені на основі аналізу законопроектів, підготовленого експертами Центру дослідження суспільства.