Які сфери охоплюватиме угода, які зобов’язання братимуть на себе сторони та яке значення матиме даний документ для України – про це йдеться в огляді експерта у сфері європейської інтеграції Миколи Кузьо.

Угоди про асоціацію є особливим видом міжнародних угод, які ЄС укладає із третіми країнами. Як свідчить історичний досвід, такі угоди Європейський Союз укладає з країнами, з якими готовий розвивати міцні тривалі «особливі відносини», що ґрунтуються на взаємній довірі та повазі до спільних цінностей. Більше того, часто такі Угоди передували приєднанню держав до Європейського Союзу.

Масштабність та комплексність Угоди підтверджують доволі поширену тезу про те, що УА, з набранням чинності, могла б стати основою та орієнтиром для важливих комплексних і системних політичних, соціально-економічних,  правових та інституційних реформ в Україні, та остаточно підтвердити вибір європейської моделі суспільного та економічного розвитку.

Цей стислий огляд робить свій внесок в осмислення природи, значення та змісту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також пропонує виклад її основних положень, викликів та завдань, що постануть у зв`язку з її імплементацією. Безумовно це лише загальний аналіз УА, своєрідний вступ до цієї масштабної за обсягом та змістом Угоди, яка пронизана не тільки значними змістовними положеннями, а й безліччю посилань на існуючі європейські та міжнародні стандарти у відповідних сферах.

Попри зазначений обсяг та зміст Угоди, а також закладені у ній взаємні та односторонні зобов`язання Сторін, включаючи великий масив зобов`язань України щодо наближення свого законодавства та практики його застосування до права Європейського Союзу та відповідних міжнародних стандартів, УА більшою мірою є інструментом та обсягом можливостей, які ще слід, засукавши рукава та зосередивши волю, реалізувати та наповнити конкретними досягненнями і здобутками, відчутними для кожного українського громадянина.

Саме виходячи з цього розуміння вже сьогодні слід розпочати ознайомлення з Угодою, залучивши якомога ширше коло зацікавлених сторін з тим, щоб у подальшому реалізувати її потенціал якомога повніше та ефективніше.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом: особливі взаємини, засновані на цінностях (.pdf)

Дивіться також:

• Вісник Євроклубів України №1-2012 (.pdf)
• Вісник Євроклубів України № 2-2012 (.pdf)

Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 20
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 13
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 8
Комітет з питань економічної політики – 7
Комітет з питань науки і освіти – 7
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  5
Комітет з питань соціальної політики та праці – 4
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією – 3
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 3
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи – 3
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності –  3
Комітет з питань правової політики – 3
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва –  3
Комітет з питань бюджету – 2
Комітет з питань національної безпеки і оборони – 2
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 2
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 2
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 2
Комітет з питань культури і духовності – 1
Комітет з питань охорони здоров`я –  1
Комітет з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму – 1
Комітет з питань транспорту і зв`язку – 1

Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи під час 11-ї сесії стали Народні депутати, які ініціювали 52 законопроекти. Ініціаторами 37-и законів виступили представники фракції Партії регіонів. Також парламент підтримав в цілому законопроекти, самостійно ініційовані представниками фракцій КПУ (2 законопроекти) та Народної Партії (2 законопроекти). Крім того, з ініціативи міжфракційних груп депутатів (куди також майже завжди входили представники фракції Партії регіонів) були ухвалені ще 11 законопроектів.

Президент України став автором 4 законів:

• «Про адміністративні послуги» з пропозиціями Президента України від 17.07.2012.
• «Про внесення зміни до статті 15 Закону України “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим” (щодо управління майном)»,
• «Про внесення змін до Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” щодо національного превентивного механізму»,
• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування при відчуженні транспортних засобів».

Також за сесію було підтримано 3 законопроекти Національного банку України:

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок»,
• «Про внесення змін до статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо закупівель робіт, пов`язаних із діяльністю Національного банку України)»,
• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)».

Перший закріплює на законодавчому рівні за НБУ право тимчасово (на строк до 6 місяців) запроваджувати  норми щодо обов`язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті. При цьому законопроект був ухвалений в цілому у першому читанні, не зважаючи на те, що за висновками ГНЕУ проект потребував доопрацювання. Другим законом передбачається не поширювати дію Закону «Про здійснення державних закупівель» на випадки закупівель робіт,  які пов`язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком, а також з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках. Цей закон також здобув негативні висновки Головного юридичного управляння, яке рекомендувало направити його на повторне друге читання з відповідними доопрацюваннями.

Під час 11-ї сесії жоден законопроект не здобув підтримки всіх парламентських фракцій. Однак, у грудні останній ухвалений 6-м скликанням закон, який стосувався змін до Регламенту (і який був результатом домовленостей між коаліцією і опозицією) був підтриманий майже всіма фракціями, окрім «БЮТ – «Батьківщини» (не вистачило 11-ти голосів до більшості від складу фракції). Всі інші законопроект, ухвалені під час 11-ї сесії не були підтримані опозиційними фракціями.

Фракція КПУ не підтримала 25 законопроектів, з яких переважна більшість була ініційована представниками фракції Партії регіонів та діючим урядом. Група «Реформи заради майбутнього» також не підтримала 11 законопроектів. Партія регіонів та Народна партія проголосували за всі ухвалені закони. Фракція НУНС підтримала лише 1 закон (згадані зміни до Регламенту), а «БЮТ – «Батьківщина» – жодного.Найпродуктивнішим місяцем 11-ї сесії виявився жовтень, коли депутати за 2 дні ухвалили 42 законопроекти. Власне з 4-х місяців лише грудень став рекордно «бідним» на законопроекти – тільки 3 ухвалених в цілому законопроекти. І це цілком зрозуміло з огляду на останні робочі дні VI скликання Верховної Ради України.Варто відмітити, що 20 законопроектів (20,6%) були прийняті в цілому у першому читанні, незважаючи на те, що за висновками Головного науково-експертного управління, деякі з цих проектів доцільно було б доопрацювати перед ухваленням в цілому, або й взагалі відхилити. Також заслуговує уваги той факт, що 7 законопроектів були ухвалені всупереч рекомендаціям експертів Головного юридичного управління Апарату ВРУ, які запропонували відхилити проекти. Наприклад, так були ухвалені закони «Про внесення змін до статті 18 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” (щодо спрощення ліцензування операцій з валютою)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання у сфері комунальних послуг» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)». Крім того, за результатами перевірки ГЮУ ще 30 ухвалених в цілому законопроектів потребували доопрацювання, а 17 мали окремі зауваження. У 6-ти випадках висновки ГЮУ взагалі були відсутні.

Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.

Законодавчі підсумки роботи Верховної Ради Україн VI скликання протягом одинадцятої сесії (таблиця)

Про етапні рішення Верховної Ради VI скликання 

Ведучи мову про етапні чи історичні рішення слід звернути увагу на ті, що мають вплив на суверенітет країни, тривалість у дії й непередбачуваність наслідків. Тут, однозначно,   першорядною подією є ратифікація “Харківських угод”, пролонгація перебування ЧМФ РФ на  території України. Рішення, котре межує зі зрадою, непродуманістю державної безпекової та енергетичної політики. Втім діяльність ВРУ вже фактично минулого скликання остаточно засвідчила, що в наявних політичних умовах український парламент втратив класичні ознаки парламентаризму (представницький характер, контрольну функцію, дебатний формат обговорення, процедури законодавчого процесу, дотримання Конституції не лише в аспекті особистого голосування, але й, власне, слідування головному закону в ухвалюваних нормах). Політична доцільність домінувала над правом та процедурою.

Тому стало можливим голосування за закон про засади мовної політики, черговий закон про вибори народних депутатів України, руйнівний Податковий кодекс, неконституційний закон про всеукраїнський референдум. Також не можна не відзначити очевидну відмову парламенту бути у фарватері наближення України до стандартів ЄС та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, системно працювати задля адаптації українського законодавства до норм Європейської спільноти. Лобізм, приватні інтереси окремих корпорацій і тут стали перепоною. Візьмімо, наприклад, закон про біометричні паспорти (Єдиний демографічний реєстр), регулювання державних закупівель чи мита на ввіз авто.Втім, вже класичним темами у розмовах з колегами з Європейського Союзу стали закони про доступ до публічної інформації, Кримінально-процесуальний кодекс, законодавство про громадські об`єднання.

1) Закон встановлює механізм проведення всеукраїнського референдуму, який не відповідає Конституції України.

2) Закон містить багато неконституційних положень, зокрема:

• Законом всупереч положенням Розділу XIII Конституції України встановлюється можливість зміни Конституції України (в тому числі прийняття її в новій редакції) на референдумі за народною ініціативою без участі Верховної Ради та Конституційного Суду.
• Закон всупереч положенням Розділу XIII Конституції України встановлює можливість зміни Конституції України шляхом скасування законів про внесення змін до Конституції України з автоматичним відновленням дії попередніх положень Конституції.
• Закон закріплює можливість ухвалення на всеукраїнському референдумі нової Конституції України без врегулювання порядку підготовки, обговорення та попереднього схвалення проекту нової Конституції України. Це може призвести до узурпації влади шляхом проведення маніпулятивного референдуму. Порядок ухвалення нової Конституції України встановлюється лише цим Законом, що суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2008 р., за яким Український народ має право приймати Конституцію України на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
• Закон встановлює неконституційний порядок набрання чинності законами України – з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму. Цим проігноровано конституційні приписи статей 57 та 94 Конституції України щодо заборони введення в дію неопублікованих чи недоведених до відома населення законів. Такий же порядок встановлено для набрання чинності новою Конституцією України.

3) Закон позбавляє громадян конституційного права брати участь у місцевому референдумі.

4) Закон прийнято з порушенням встановленої Конституцією України процедури  розгляду та ухвалення.

Зокрема, у пакеті аналітичних матеріалів до законопроекту про Державний бюджет на 2013 рік міститься прогноз втрат доходів бюджету включно з переліком відповідних пільг. Згідно з цим прогнозом, ці втрати у 2013 році повинні скласти 41,6 млрд.гривень.Одночасно у пояснювальній записці до зазначеного законопроекту прогноз «додаткового інвестиційного ресурсу від надання преференцій суб’єктам господарювання» на 2013 рік (на підставі положень Податкового кодексу України) становить вже 70,4 млрд. грн., тобто майже на 30 млрд.гривень більше прогнозу втрат від податкових пільг.

Враховуючи динаміку зростання обсягів державної допомоги у формі податкових пільг в останні роки, обсяг втрат у 70 млрд.грн. виглядає більш ймовірним. Так, у 2010 році сума втрат бюджету склала 37,1 млрд.гривень, у 2011 році – 58,8 млрд.гривень. Остаточних даних за 2012 рік ще немає, але напевно цей показник не буде меншим за рівень 2011 року. Отже, при тому, що зростання доходів зведеного бюджету не очікується (463,1 млрд.грн. на 2013 рік проти 465,4 млрд.грн. на 2012 рік згідно пояснювальної записки до бюджетного законопроекту), зберігається динаміка росту обсягів державної допомоги у вигляді податкових пільг.

Очікується що у 2013 році найбільші преференції  від держави одержать такі сектори економіки:

Будуть продовжені дії податкових канікул для новостворених та малих підприємств, галузевих пільг для підприємств легкої, суднобудівної та літакобудівної промисловості, підприємств з надання готельних послуг, підприємств машинобудування для агропромислового комплексу та інших.

Викладена вище ситуація з розбіжностями в показниках втрат доходів бюджету від надання податкових пільг суб’єктам господарювання свідчить також про те, що Уряду не вдалося започаткувати системний підхід у сфері моніторингу та регулювання державної допомоги, згідно стандартів, виписаних у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки. Відповідний законопроект «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» поданий до парламенту у серпні 2012 року потребує суттєвого доопрацювання, що підтверджено висновками незалежних експертів.

Впровадження стандартів  ЄС у сфері регулювання державної допомоги є одним з напрямів Концепції розвитку системи управління державними фінансами. Ухвалення цієї Концепції та плану заходів до неї є умовою відновлення бюджетної підтримки України Європейським Союзом.

Проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Мережі підтримки реформ “Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель” здійснюється за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

В рамках проекту «Підтримка регіональних Євроклубів України», що фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та реалізується Лабораторією законодавчих ініціатив видано другий Вісник Євроклубів України. У публікації йдеться про ініціативи українських Євроклубів, реалізовані протягом жовтня-листопада 2012 року, про відповідні конкурси та семінари, а також про здобутий досвід в даній сфері.

Вісник Євроклубів України № 2-2012 (.pdf)

Дивіться також:

• Вісник Євроклубів України №1-2012 (.pdf)

Громадськість має брати активну участь у виявленні «слабких місць» в антикорупційній політиці держави. На цьому було наголошено експертами країн-партнерів ініціативи «Східне Партнерство» у ході Регіональної конференції «Кращий досвід розробки, імплементації та моніторингу антикорупційних політик», яка відбулася 29 березня у Києві, в будівлі Міністерства юстиції.У заході взяли участь експерти Ради Європи та Європейського Союзу, представники країн-партнерів ініціативи «Східне Партнерство»: Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Грузії та Молдови. Україну на заході представляли фахівці державних установ та експерти неурядових організацій.

У ході засідання Конференції експерти акцентували увагу на важливості обізнаності суспільства щодо кроків, які здійснюються в державі для подолання корупції. У тому числі говорилося про необхідноість відповідної правоосвіти громадськості з метою створення тотального негативного ставлення до проявів корупції та послідовного продовження громадянським суспільством антикорупційної політики держави. Відзначалося, що громадськість має брати активну участь у виявленні «слабких місць» в антикорупційній політиці держави, а також – у накопиченні даних, аналізі результатів здійснення антикорупційних заходів. У зв‘язку з цим експерти порушили питання ефективного моніторингу та звітування щодо результатів виконання антикорупційних планів державою. Було зроблено акцент на необхідності запровадження електронної системи обміну даними між органами влади, які залучені до виконання антикорупційних заходів.

Дискутивним виявилося питання стосовно об‘єктивності виміру та індикаторів досягнень реалізації антикорупційної політики. Зокрема, були висловлені різні точки зору щодо застосування індексу сприйняття корупції (Transparency International) для оцінки ефективності боротьби держави з корупцією.

Крім того, представники неурядових організацій-членів Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства озвучили власну позицію (див. нижче) щодо впровадження Україною держаної антикорупційної політики.

Довідково.Як відомо, з 2011 року в Україні в рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне Партнерство» започатковано низку проектів, діяльність яких спрямована на покращення функціонування судової гілки влади, ефективності боротьби із злочинністю та корупцією в країнах-партнерах зазначеної ініціативи. Забезпечення належного співробітництва України у рамках проекту «Ефективне управління та боротьба з корупцією в країнах Східного Партнерства» передбачає здійснення спільно з експертами Європейського Союзу та Ради Європи низки заходів пов’язаних з реалізацією антикорупційної політики в країнах-партнерах ініціативи «Східне Партнерство».

Члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства висловлюють глибоке занепокоєння критичною ситуацією щодо масштабів корупції в Україні та рівня її впливу на суспільні процеси. Так. у 2011 році 68% громадян України брали безпосередню участь в корупційних діяннях, визнаючи корупцію одною з трьох ключових проблем держави.

Прийнятий у 2011 році Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», що отримав позитивні оцінки Ради Європи та низки міжнародних антикорупційних організацій, вселяє надію на оновлення змісту всієї державної антикорупційної політики. Українська національна платформа позитивно сприймає зусилля Віктора Януковича щодо ухвалення Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 роки, посилення ролі Національного антикорупційного комітету при Президенті України та визначення Міністерства юстиції України тимчасовим координатором державної антикорупційної політики. Ці кроки разом з дієвим національним планом подолання корупції,здатні закласти грунт для здійснення ефективних антикорупційних реформ як передумови до входження України до клубу доброчесних та економічно розвинених країн Європи.

Разом з тим, Національна платформа висловлює власне занепокоєння щодо змісту низки кроків, здійснених на реалізацію Національної антикорупційної стратегії:

• Національний план України із виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України на 2011 рік, а також Указ Президента України «Про першочергові заходи з реалізації Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”» передбачали утворення незалежного органу центральної влади, безпосередньо відповідального за координацію державної антикорупційної політики. Натомість, станом на 27 березня 2012 року такий незалежний орган в Україні відсутній, а анонсований президентом законопроект на дану тематику так і не був поданий на розгляд парламенту.
• Виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, прийнятої у листопаді 2011 року в розвиток Національної антикорупційної стратегії, фактично опинилося під загрозою зриву через відсутність належних ресурсів на її втілення. Зокрема, це вже зумовило відкладання на невизначений термін процесу розробки Мінекономрозвитку єдиного веб-порталу адміністративних послуг.
• Прогресивним кроком, спрямованим на запровадження дієвого контролю за недоброчесними публічними службовцями, слід вважати утворення Міністерством юстиції України Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Проте обмеження, що випливають із закону «Про захист персональних даних» фактично нівелюють значення цього Реєстру та негативно впливають на суспільну оцінку зусиль влади в сфері протидії корупції.
• Передбачені новим антикорупційним законом положення про конфлікт інтересів та декларування майна, доходів і видатків публічних службовців слід привітати та всіляко підтримувати. Натомість рішення Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 1-14/2012 фактично нівелює значення цього закону та зводить нанівець поняття конфлікту інтересів та відкритості відомостей про майновий стан публічних службовців.

Зважаючи на вищевикладене, члени Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства звертаються до Президента України як до автора та координатора Національної антикорупційної стратегії з вимогами:

• подати як невідкладний на розгляд Верховної Ради України проект закону про спеціально уповноважений орган влади з питань координації державної антикорупційної політики;
• доручити Кабінету Міністрів України переглянути обсяги та джерела фінансування Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки;
• доручити Міністерству юстиції України розробити зміни до Закону України «Про захист персональних даних» в частині забезпечення відкритості відомостей Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;
• взяти під особистий контроль процес супроводження у Верховній Раді України законопроекту про конфлікт інтересів та засади етичної поведінки публічних службовців.

Без врахування президентською командою цих рекомендацій процес реального втілення Національної антикорупційної стратегії опиняється на межі зриву. Це, в свою чергу, реально віддаляє України від дієвих антикорупційних реформ та перспектив набуття членства в Європейському співтоваристві.

The Statement of the Ukrainian Platform of Eastern Partnership Civil Society Forum Regarding the Implementation of State Anti-Corruption Policy in Ukraine (pdf)

Під час зустрічей були детально опрацьовані теми, які мають важливе значення для подальшого розвитку євроклубівського руху:

• форми і методи роботи, що сприяють вихованню учнів та молоді в дусі європейських цінностей;
• стратегія залучення донорської та спонсорської допомоги для підтримки заходів;
• посилення міжрегіонального співробітництва.

Учасники семінарів, обмінялися досвідом щодо видів діяльності, метою яких є поширення європейських цінностей: різних форм дебатів, рольових ігор, змагань тощо. Презентації, які відбулися за результатами роботи в міні-групах, засвідчили достатньо чітке усвідомлення та активне практичне застосування євроклубівцями таких універсальних цінностей як повага до людської гідності, рівність, свобода слова, толерантність, права людини.

Також відбулися тренінги щодо залучення фінансової підтримки для конкретних масштабних заходів в рамках діяльності Євроклубів (конкурси, фестивалі, змагання, вистави). Особливу увагу було приділено ретельному плануванню всіх складових підготовки та проведення таких заходів: діяльність ініціативної групи або оргкомітету, залучення організаційної підтримки з боку органів влади, взаємодія зі ЗМІ тощо.

Ухвалені закони розподілилися тематично в залежності від головного комітету, який їх готував:

• Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин – 5
• Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики – 5
• Комітет з питань науки і освіти – 3
• Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування –  2
• Комітет з питань економічної політики – 1
• Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин – 1
• Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – 1
• Комітет з питань правової політики – 1
• Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України – 1
• Комітет з питань свободи слова та інформації – 1
• Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – 1
• Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів – 1
• Комітет з питань транспорту і зв`язку – 1

Найпродуктивнішим суб`єктом законодавчої ініціативи у листопаді стали Народні депутати України, з ініціативи яких в цілому було ухвалено 12 законів. Продовжуючи тенденцію всього 2012 року члени фракції Партії регіонів виступили авторами найбільшої частки депутатських законів – 9.  Ініціаторами 2-х законопроектів стали міжфракційні групи депутатів, куди також входили «регіонали». Ще один ініціювала фракція Народної Партії.

Кабінет Міністрів України у жовтні став ініціатором 10-ти законопроектів.

Крім того, за листопад було підтримано 2 законопроекти Національного банку України: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» та «Про внесення змін до статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо закупівель робіт, пов`язаних із діяльністю Національного банку України)». Перший з них закріплює на законодавчому рівні за Національним банком права тимчасово (на строк до 6 місяців) запроваджувати  норми щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті. При цьому законопроект був ухвалений в цілому у першому читанні, не зважаючи на те, що за висновками ГНЕУ проект потребував доопрацювання. Другим законом передбачається не поширювати дію Закону «Про здійснення державних закупівель» на випадки закупівель робіт,  які пов`язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх зберіганням, транспортуванням та обліком, а також з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтервенцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках. Цей закон також здобув негативні висновки Головного юридичного управляння, яке рекомендувало направити його на повторне друге читання з відповідними доопрацюваннями.

Аналіз законів не включає ратифікаційних законів та законів про ухвалення та внесення змін до Державного бюджету; на підсумкову кількість прийнятих законів може впливати також обставина президентського вето.

Дані парламентського моніторингу за попередній період.
Законодавчі підсумки роботи Верховної Ради України у листопаді 2012 року (таблиця).