Лабораторія законодавчих ініціатив починає роботу над Білою книгою, в якій основну увагу буде зосереджено на проблемах державної та патронатної служби в судах першої та апеляційної інстанцій, а також шляхах їх вирішення. Це дослідження є логічним продовженням Зеленої книги, презентованої експертами ЛЗІ у липні 2025 року. 

Біла книга має стати інструментом формування публічної політики та сприяти системним змінам у ставленні до ролі працівників апаратів судів у забезпеченні здійснення правосуддя. У перспективі нове дослідження Лабораторії ляже в основу трансформацій у законодавстві і в організації роботи судів. 

Експерти ЛЗІ прагнуть почути безпосередньо тих, хто щодня забезпечує роботу судів. Йдеться про працівників державної та патронатної служби та їхній досвід, потреби, бачення змін і проблем.

• голів судів та їхніх заступників: https://forms.gle/uHtC8EM9QM8VcqwA8  
• керівників апаратів судів та їхніх заступників: https://forms.gle/vXsVhmQZ695EvKLE9
• працівників судів і всіх бажаючих: https://forms.gle/yFmPM4r1arqNfHFW8

Ваші відповіді допоможуть сформувати обґрунтовані рекомендації та забезпечити якісну аналітичну базу для подальших рішень. Саме верифіковані дані стануть фундаментом для змін. Минулого року в дослідженні взяли участь понад тисячу працівників апаратів судів. Саме їхня активна участь дала можливість правдиво описати всі наявні проблеми на рівні судів першої та другої інстанцій. 

Дослідження роботи апаратів судів є одним із пріоритетів ЛЗІ. Адже саме працівники державної та патронатної служби щоденно забезпечують роботу судової системи. Без належної уваги до їхніх проблем, потреб та належної мотивації судова реформа залишиться поверхневою, непослідовною та незавершеною.

Ваш досвід важливий і може стати каталізатором змін — долучайтеся до опитування. Дедлайн заповнення опитування — до 17 травня 2026 року включно.

Дослідження і опитування Лабораторія законодавчих ініціатив реалізує за підтримки Верховного Суду та Вищої ради правосуддя. 

Всі анкети заповнюються анонімно, дані використовуються узагальнено. З усією отриманою інформацією працюють експерти ЛЗІ. 

Дослідження реалізується в межах проєкту «Зміцнення європейського виміру української державної служби у сферах законотворчості, правосуддя та публічних фінансів», що імплементується ЛЗІ за підтримки Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).

До розмови долучилися експерти у сферах врядування, верховенства права, антикорупції та виборів. Учасники спілкувалися про середньострокові тенденції та можливі шляхи залучення Канади до підтримки реформ, можливості для відновлення та реконструкції в Україні.

Окрему увагу приділили роботі українського Парламенту. Заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський на основі парламентського Моніторингу за 14-ту сесію говорив про тенденції в роботі Верховної Ради та ключові виклики, з якими вона стикається. На думку експерта, серед причин зниження законотворчої активності інституційна втома, оскільки IX скликання є найдовшим за всю історію Верховної Ради, а також події навколо НАБУ і САП, інші корупційні скандали, внутрішні конфлікти тощо. 

Олександр Заславський зазначив, що сповільнення роботи Парламенту впливає й на впровадження необхідних реформ — перш за все ухвалення євроінтеграційних законопроєктів. Водночас якщо Україна прагне вступити до Європейського Союзу в 2027 році, ухвалення всіх потрібних законів потребує не тільки посиленої уваги, але й постійного темпу. 

На думку Олександра Заславського, активна громадськість продовжує відігравати важливу роль у розбудові державних інституцій і національному становленні. Він окремо закцентував на тривожних тенденціях в роботі громадянського суспільства. Часто громадським організаціям доводиться працювати не ДЛЯ інституцій, а ЗАМІСТЬ них. У довгостроковій перспективі це неминуче підриватиме їхню спроможність, — зазначає Олександр Заславський. Тому у своїй роботі громадськості доцільно зосередитися на підходах, які якомога глибше залучатимуть установи, держслужбовців і тих, хто ухвалює рішення. Це дасть нам змогу зберегти й посилити спроможність державних інституцій, передусім тих, які відповідають за європейську інтеграцію.

Лабораторія законодавчих ініціатив системно підтримує і всіляко сприяє євроінтеграції України. На цьому шляху ми спільно з Міжнародним фондом «Відродження» запускаємо проєкт «ІнтегРада». На основі профільної аналітики він покликаний розширити поінформованість міжнародних партнерів та українських депутатів про законодавчі зміни і реформи, які Україні необхідно впровадити на шляху до ЄС. Адже без розуміння конкретних політичних та процедурних проблем, з якими стикається проходження того чи іншого законопроєкту, перезапустити цей процес вкрай важко. Як і отримати підтримку зовні — від країн-членів ЄС, а також усередині Парламенту.

Верховна Рада України відіграє вагому роль у процесі європейської інтеграції України, забезпечуючи розгляд та ухвалення необхідних законів. Та з моменту отримання статусу кандидата на членство в ЄС Україна поступово знижує темпи розробки, розгляду та ухвалення євроінтеграційних законопроєктів: 2025 рік показав зменшення темпу законодавчої євроінтеграції порівняно з попередніми роками.

Для покращення темпу за цим треком і забезпечення сталого результату у межах проєкту ЛЗІ готуватиме регулярні інфобрифи трьох типів:

1. Брифи щодо конкретних євроінтеграційних законів.
2. Брифи щодо загальних проблем євроінтеграційного треку, які спрямовані на аналіз процедурного та інституційного вимірів.
3. Брифи для народних депутатів України про пріоритетні євроінтеграційні законопроєкти (з огляду на стратегічні плани, наприклад, Ukraine Facility або План законопроєктних робіт) на наступний місяць. 

Наш вступ до ЄС залежить і від позиції держав-членів ЄС, які не завжди є одностайними у підтримці України. Однак Верховна Рада може впливати на їхню позицію — зокрема, за допомогою груп міжпарламентської дружби. Тому органічно ще одним напрямом у цьому проєкті стане дослідження роботи цих груп. Адже підвищення ефективності інструментів парламентської дипломатії (зокрема груп дружби) дозволить Україні краще обґрунтовувати свою позицію, пояснювати поточний контекст і формувати реалістичні очікування.

Певні, що такий підхід дозволить привернути увагу міжнародних партнерів до проблем законодавчого євроінтеграційного треку та стане стимулом до їх вирішення. А в довгостроковій перспективі — забезпечить сталий євроінтеграційний поступ через стабільну роботу Верховної Ради України. 

Проєкт «ІнтегРада» реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проєкт представляє позицію ЛЗІ і не обов’язково відображає позицію Фонду.

Демократичне врядування та утвердження верховенства права є важливими складниками євроінтеграції, а також — нашої безпеки та обороноздатності у довгостроковій перспективі. Лабораторія законодавчих ініціатив послідовно відстоює ці цінності і працює задля їх впровадження в українських державних інституціях. Тому у складі делегації українських неурядових організацій ЛЗІ взяла участь у Першому додатковому засіданні з людського виміру від Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Україну представили заступник виконавчої директорки ЛЗІ з аналітичної роботи Олександр Заславський, директор Українського парламентського інституту Ігор Когут, адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців, директорка «Detector Media» Галина Петренко.

Вступ до ЄС вимагає впровадження інституційних реформ та прозорих законодавчих змін за участі громадянського суспільства. Відповідальність за це лежить на українському Парламенті, на роботу якого безумовно впливає низка обставин воєнного часу. У межах панельної дискусії «Парламентське законотворення: Україна між війною та європейською інтеграцією» ЛЗІ спільно з іншими обговорювали, як парламентські процедури адаптуються під час війни, зберігаючи при цьому прозорість та підзвітність. Також обмінювалися думками щодо ролі громадянського суспільства у підтримці якості законодавства, приведення законодавства у відповідність до acquis ЄС та незалежного моніторингу.

Олександр Заславський наголосив, що Верховна Рада IX скликання працювала в умовах повномасштабної війни довше, ніж у мирний час, і пройшла кілька етапів трансформації. Перші місяці характеризувалися надзвичайною швидкістю прийняття рішень та винятково високим рівнем законодавчої активності і політичної єдності.

Особливу увагу слід приділити зміцненню спроможності Парламенту функціонувати в умовах постійних викликів у сфері безпеки та при цьому просуватися на євроінтеграційному шляху — це зауважив Ігор Когут. Серед важливих напрямів — розвиток парламентської служби та реалізація Дорожньої карти для демократичних інституцій разом із рекомендаціями Європейської комісії щодо розширення.

Тобто, незважаючи на процедурні перешкоди, Верховна Рада значною мірою пристосувалася до умов тривалої війни і, попри очевидні труднощі, продовжує працювати. Що ж допоможе Парламенту досягнути сталості в українських реаліях:

1. Повноцінне впровадження методології оцінки законодавчого впливу законопроєктів в комплексі із інструментами пост-законодавчого контролю, а також методики гендерно-правової експертизи законодавчих ініціатив.

2. Прийняття закону про посилення етичних стандартів для парламентарів.

3. Актуалізація пріоритетів щодо подальших кроків, зокрема, прийняття нової Постанови щодо парламентської реформи.
4. Передбачення в Регламенті Верховної Ради спеціальних процедур і механізмів на випадок потреби працювати в екстремальних (зокрема воєнних) умовах.

Ці рекомендації ЛЗІ сприятимуть послідовному вдосконаленню законотворчої роботи, а також ефективному законодавчому супроводу євроінтеграції. У цьому процесі важливими є відкритість Парламенту до взаємодії та діалогу з громадянським суспільством.

Попри безпекові ризики, повʼязані з воєнним станом, Верховна Рада все ж стає відкритішою, однак це відбувається поступово і досі не досягло довоєнного рівня.

Додаткові засідання з людського виміру слугують платформою для обміну думками між державами-учасницями Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), інституціями ОБСЄ, міжнародними організаціями, громадянським суспільством та іншими зацікавленими сторонами з метою обговорення виконання конкретних зобов’язань ОБСЄ у людському вимірі. У 2026 році ОБСЄ проведе три такі засідання. Перше засідання було присвячене загрозам демократичній законотворчості, ролі превентивних запобіжних заходів, внеску громадянського суспільства та незалежного нагляду, а також важливості судового контролю та підзвітності протягом усього законодавчого процесу. 

Серія засідань організована Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)/Бюро демократичних інституцій і прав людини (БДІПЛ). Обговорення «Парламентське законотворення: Україна між війною та європейською інтеграцією» відбулося за підтримки Нідерландського Гельсінського Комітету.

9 березня 2026 року постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький підписав Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Україна стала 28-ю країною, що поставила підпис під цим міжнародним договором.

Конвенція про захист прав адвокатів є першим в історії міжнародним договором, спрямованим на захист цієї професії. Документ встановлює єдині підходи до гарантій незалежності адвокатів та передбачає механізм моніторингу виконання її положень. Її розробили у відповідь на зростаючу кількість повідомлень про напади на представників цієї професії чи то у формі переслідувань, погроз або нападів, чи то у формі втручання у виконання професійних обов’язків (перешкоджання доступу до клієнтів тощо). 

Підписання Конвенції — лише перший крок. Тепер Україна має ратифікувати її у  порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України». Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін зазначив, що договір набирає чинності з моменту восьмої ратифікації (шість країн з яких мають бути членами Ради Європи). А станом на сьогодні жодна країна-підписант Конвенції ще не ратифікувала. 

Для ратифікації, зокрема, потрібен офіційний переклад документа українською мовою від Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ. Директорка громадської організації «Адвокат майбутнього» Дарʼя Писаренко наголошує, що це не просто технічне питання: йдеться про обсяг гарантій незалежності юридичних професій. 

Лабораторія законодавчих ініціатив та ГО «Адвокат майбутнього» вітають Україну з підписанням Конвенції та водночас звертають увагу, що загроза незалежності адвокатської професії походить не лише зовні, а й зсередини самої сфери. У 2022 році закінчилися повноваження всіх органів адвокатського самоврядування (ОАС), проте Рада адвокатів України (РАУ) не оголошує виборів уже четвертий рік. Порушений принцип підзвітності адвокатури самим адвокатам. Адвокати не бачать звітів про використання їхніх внесків з 2021 року, дисциплінарна процедура використовується як покарання за критику рішень та дій ОАС, допуск до професії все ще непрозорий та містить ризики для зловживань. Ці та інші проблеми описані в розділі «Реформа адвокатури» в Тіньовому звіті до Розділу 23 acquis ЄС та в Звіті Європейської Комісії про розширення.

Оскільки адвокатура займає чільне місце в системі правосуддя поряд з судами і прокуратурою, неможливо говорити про реформу сфери правосуддя без реформи адвокатури. Зі свого боку Європейська Комісія також неодноразово зауважувала на необхідності змін, а в останньому Звіті про розширення чітко вказала: «Україні варто невідкладно розпочати комплексну реформу адвокатури» — і надала власні пропозиції щодо змісту таких змін. 

У відповідь на глибоку інституційну кризу в українській адвокатурі Міністерство юстиції України ініціювало створення робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Тож уже в січні 2026 року Уряд утворив робочу групу з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності, до якої увійшли представники ЛЗІ та громадської організації «Адвокат майбутнього».

Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з коаліцією громадських організацій розпочинає новий цикл моніторингу та оцінки прогресу України у сфері євроінтеграції. Його результати будуть відображені у Тіньовому звіті (Shadow Report) 2026 року. Він вже традиційно охопить розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека». А також цьогоріч експерти аналізуватимуть ще одну частину кластера «Основи» — «Функціонування демократичних інституцій»:

Тіньовий звіт — це всеціло продукт громадянського суспільства, незалежно від джерел підтримки. Для зміцнення інституційної незалежності процесу ми з цього року започатковуємо нову тенденцію: Тіньовий звіт буде профінансований також і незалежними громадськими організаціями. Значна частина коштів на його розробку буде покрита Лабораторією законодавчих ініціатив і Transparency International Україна. ЛЗІ бере на себе місію забезпечити максимальну неупередженість і об’єктивність цього процесу підготовки, як і робить це щороку. Нам вдається зберігати сталість коаліції, а також розширювати її, що сприяє всебічному і глибинному аналізу. Цьогоріч до роботи над Звітом також долучилися Громадянська мережа «Опора» і Центр демократії та верховенства права. Тепер до складу коаліції входить дев’ять громадських організацій. 

Цьогоріч Тіньовий звіт готуватимуть експерти Лабораторії законодавчих ініціатив, Transparency International Україна, Центру прав людини ZMINA, «Адвоката майбутнього», «Європи без бар’єрів», Асоціації правників України, Громадянської мережі «Опора», Центру демократії та верховенства права та за інформаційної підтримки «Європейської правди». 

Цей звіт міститиме:

1. Опис поточного стану справ щодо функціонування демократичних інституцій, прогресу реформ у цій сфері, а також рекомендації з погляду громадянського суспільства.
2. Оцінку прогресу, досягнутого Україною за розділами 23 та 24, починаючи з моменту оприлюднення Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2025 році за кожною сферою, а також враховуючи рекомендації з попередніх Тіньових звітів.
3. Детальний аналіз проблем, які виникли в процесі реформування за кожною сферою цих розділів.

Окрема частина Тіньового звіту 2026 року включатиме конкретні рекомендації коаліції щодо вирішення виявлених проблем у кожній сфері. Це формуватиме орієнтири подальшого руху державної політики за кожним напрямом. 

Зауважимо, цьогорічний Тіньовий звіт буде опубліковано вже традиційно напередодні Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2026 році.

Підготовка тіньових звітів — регулярна практика для усіх країн-кандидатів, які прагнуть вступити до Європейського Союзу. У Боснії і Герцеговині, Сербії, Північній Македонії, Молдові незалежні коаліції громадських організацій роками здійснюють альтернативний моніторинг прогресу реформ у сферах верховенства права, функціонування демократичних інституцій тощо. В Україні така робота системно здійснюється з 2024 року, коли коаліція громадських організацій вперше підготувала альтернативний аналіз до Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу. 

Тіньовий звіт — це незалежний альтернативний аналіз державної політики та виконання країною-кандидатом зобов’язань перед ЄС. Це системний аудит від профільних експертів громадських організацій, який не дублює офіційних документів держави і оцінки Європейської комісії. Натомість є інструментом громадянського контролю та залученості експертів до процесу реформ. І при цьому дає оцінку відповідності українського законодавства і всієї системи — стандартам ЄС. Одним із завдань Тіньового звіту є визначити прогалини та стимулювати ефективне впровадження змін.

Реформа сектору безпеки та оборони має на меті не лише виконання нормативних актів, але й реальні зміни в інституційній спроможності, прозорості та підзвітності всієї системи правопорядку. Відповідно, зацікавлені в цьому мають бути усі — і представники державних інституцій, і громадянське суспільство, і міжнародні партнери.

25 лютого Лабораторія законодавчих ініціатив долучилася до першого установчого засідання Координаційної ради з питань моніторингу реалізації плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки (КСП). На засіданні була створена Експертна робоча група в рамках Координаційної ради, затверджений склад та положення про неї. До складу цієї групи, що здійснюватиме експертну підтримку моніторингу та оцінки стану виконання КСП, увійшов і керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін.

Учасники обговорили стан імплементації КСП, подальші кроки та зміцнення ефективної міжвідомчої взаємодії для ефективної та своєчасної реалізації КСП, а також — міжнародну підтримку реалізації реформ.

Голова Координаційної ради, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, наголосив на важливості консолідації зусиль усіх державних інституцій на шляху до європейської інтеграції — потрібно просуватися вперед ще активніше.

Заступник голови Координаційної ради, Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко наголосив, що реформа є ключовою для трансформації держави, та навів приклади вже впроваджених змін — роботу Служби 112, модернізацію системи оповіщення, нову HRM-стратегію та діяльність профільного координаційного центру. Зі свого боку секретар Координаційної ради, заступник Міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв розповів про масштабність та міжвідомчий характер плану: «Комплексний стратегічний план охоплює 198 заходів, а до його реалізації залучено майже 50 суб’єктів — державні та місцеві органи влади, громадські організації, наукові установи».

Керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін зауважив, що Координаційна рада та експертна група при ній — це важливий крок на шляху до євроінтеграції.

Експерт був долучений до розробки і Комплексного стратегічного плану реформування, і Плану заходів до нього ще з 2020 року, коли виникла ідея продовжити Концепцію розвитку кримінальної юстиції 2008 року. Врешті, ці документи були розроблені робочою групою за координації Офісу Генерального прокурора та ухвалені в 2023 і 2024 роках відповідно, а тому втілити ці ідеї в життя — спільна задача для органів правопорядку, центральних органів виконавчої влади, народних депутатів та міжнародних партнерів.

Зі свого боку ЛЗІ, як і інші представники експертного середовища, продовжуватиме підтримувати реформування органів правопорядку і прокуратури в Україні аналітичними напрацюваннями — задля формування об’єктивного та змістовного підходу до впровадження змін.

Координаційна рада утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 року № 65 як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Уряду. Раду очолив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Заступником голови Ради визначено Міністра внутрішніх справ України, секретарем — заступника Міністра внутрішніх справ. До посадового складу Ради увійшли керівники ключових органів правопорядку (НПУ, ДПСУ, ДБР, БЕБ, СБУ, Держмитслужби), представники Офісу Президента, РНБО, народні депутати України, а також міжнародні партнери.

Лабораторія законодавчих ініціатив розпочала новий проєкт за підтримки програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Проєкт спрямований на послідовне продовження реформ судової системи та прокуратури, які мають вирішальне значення для подальшого прогресу України в європейській інтеграції.

Проєкт охоплює два стратегічні завдання.

Перший напрям — оптимізація національної мережі місцевих загальних судів. 

Чинна система судів значною мірою не відповідає новому адміністративно-територіальному устрою України та реаліям воєнного часу, що ускладнює доступ громадян до правосуддя та створює додаткові ризики для ефективного функціонування судової системи. 

Для того, щоб розвʼязати наявні проблеми, Лабораторія законодавчих ініціатив: 

1. Розробить нову методологію побудови мапи судів, що враховуватиме новий адміністративно-територіальний поділ України, процеси внутрішньої і зовнішньої міграції населення у звʼязку з триваючою війною, робоче навантаження суддів, а також територіальні та географічні особливості регіонів, в тому числі наближених до зони бойових дій. На всіх етапах будуть враховуватися рекомендації Європейської комісії з ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ). 
2. Підготує модельні мапи судів для кожного підконтрольного регіону України. За результатами будуть розроблені універсальні карти кожного регіону з визначеною кількістю судів та суддів, а також опорні територіальні громади для розташування нових судів першої інстанції.
3. Розробить детальний поетапний план для пілотного проєкту оптимізації мережі місцевих загальних судів в одному з регіонів України, який за аналогією можна буде використовувати в усіх інших регіонах.
4. Допомагатиме у розробці законодавчої бази для цієї трансформації.

Цей проєкт допоможе переосмислити проєкти судових мап, розроблених ще до війни, та з урахуванням суттєвої міграції населення України запропонувати найбільш оптимальні моделі подальшого функціонування системи місцевих загальних судів задля найкращого забезпечення доступу до правосуддя громадян України, що проживають на підконтрольних територіях або ж користуються судовими послугами з-поза меж України.

Другий напрям — посилення гарантій незалежності прокурорів шляхом зміцнення інституційної спроможності та автономії Ради прокурорів України (РПУ) як органу прокурорського самоврядування та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) як органу, що забезпечує діяльність прокуратури. Наявний юридичний дизайн цих органів унеможливлює ефективне здійснення функцій із захисту прокурорської незалежності, а матеріальна залежність від Офісу Генерального прокурора підважує їх субʼєктність в цьому процесі.

Проєкт передбачає підготовку аналітичних записок на основі стандартів ЄС, які обґрунтовуватимуть запропоновані рішення проблем, експертну участь ЛЗІ у розробці змін до законодавства разом з ключовими стейкхолдерами (Офісом Генерального прокурора, Радою прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів), а також подальшу адвокацію запропонованих рішень.

Реалізація проєкту має створити практичні передумови для:

• покращення доступу громадян до правосуддя через оновлену та раціонально вибудувану мережу місцевих загальних судів першої інстанції;
• прийняття прокурорами законних та справедливих рішень у кримінальних провадженнях з огляду на зниження ризиків тиску і втручання, зокрема з боку політичних сил або вищого керівництва, що стане можливим через посилення інституційної спроможності прокурорського самоврядування для захисту незалежності прокурорів;
• виконання рекомендацій Європейської комісії та завдань Дорожньої карти з верховенства права, що є необхідними для просування України на шляху до членства в ЄС.

Проєкт триватиме два роки.

Програма MATRA Уряду Королівства Нідерландів підтримує реформи у сфері демократії та верховенства права у країнах, які вступають до ЄС. Підтримка цього проєкту є ще одним свідченням послідовної допомоги Нідерландів, які навіть в умовах повномасштабної війни залишаються відданим партнером України: строгим, проте справедливим і залученим на кожному етапі інтеграції до ЄС. 

Відповідальність за зміст проєкту несуть автори, і він не обовʼязково відображає офіційну позицію Нідерландів. 

Лабораторія законодавчих ініціатив разом із партнерами — громадською організацією «Адвокат майбутнього» поглиблює роботу над реформою адвокатури. Експерти організацій — керівник напряму «Правопорядок» ЛЗІ Євген Крапивін і директорка громадської організації «Адвокат майбутнього» Дарʼя Писаренко увійшли до складу робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності.

Питання ефективного функціонування адвокатури в Україні постає дуже гостро — з усього трикутника правосуддя саме адвокатура залишається досі нереформованою. Її трансформація — одна з євроінтеграційних вимог. Ще з 2023 року про це згадує Єврокомісія у Звітах про розширення і щоразу відзначає відсутність будь-якого прогресу. 

Участь у робочій групі є продовженням роботи ЛЗІ над темою адвокатури ще з 2018 року — тоді Лабораторія оприлюднила Тіньовий звіт «Адвокатура України: уроки перших років самоврядності». Надалі тема адвокатури порушувалася у Тіньових звітах до Звітів Європейської комісії щодо України у 2023 та 2024 роках. Тож нині ЛЗІ та «Адвокат майбутнього» займатимуться практичною імплементацією цих рекомендацій. 

На чому планує зосередитися Лабораторія законодавчих ініціатив у робочій групі? Євген Крапивін зазначає: 

Також експерт зауважує, що нещодавно під час обговорення тексту Антикорупційної стратегії щодо адвокатури слушно викликала інтерес пропозиція запровадити повноцінний реєстр дисциплінарних рішень, винесених стосовно адвокатів. У судах і прокуратурі такі рішення давно є публічними. Це дає можливість аналізувати практику, виявляти проблеми й підвищувати її якість. Адже питання не в грошах чи адмініструванні, а в готовності системи працювати прозоро.

Вітаємо експертів і бажаємо успіхів у реформуванні адвокатури відповідно до європейських стандартів. Усіма знахідками та новинами й надалі будемо ділитися на ресурсах Лабораторії.

Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) продовжує послідовно поглиблювати свою експертно-аналітичну роботу у межах напряму «Правопорядок». Ми розширюємо свою діяльність у бік всеохопного аналізу та висвітлення євроінтеграційних реформ за Розділом 24 acquis Європейського Союзу, який є одним з ключових у процесі вступу України до ЄС. І вже це робимо — зокрема, через перший комплексний огляд стану виконання зобовʼязань Україною за цим розділом у Тіньовому звіті за 2025 рік. 

З 2026 року Лабораторія також зосередиться на аналізі та розвʼязанні проблем, які виникають у процесі реформування органів правопорядку. Зокрема, йдеться про питання внутрішнього контролю та підзвітності, дотримання професійної етики, забезпечення гендерної рівності, а також впровадження сучасного стратегічного планування. Підсилить нашу команду у роботі за цим напрямом Ольга Піскунова. Вона має значний досвід публічної служби, наукової, аналітичної та експертної діяльності. 

Нагадаємо, що ЛЗІ посилила власну експертизу у темах прокуратури і правопорядку на початку травня 2025 року. Напрям очолив Євген Крапивін, юрист, науковець із понад 10-річним професійним досвідом. Діяльність напряму «Правопорядок» зосереджена на питаннях розвитку прокуратури відповідно до стандартів ЄС, реформуванні органів правопорядку, формуванні ефективної та збалансованої кримінальної політики, удосконаленні кримінального процесу, а також посиленні воєнної та військової юстиції з урахуванням умов повномасштабної війни та повоєнного відновлення.

Лабораторія законодавчих ініціатив продовжує працювати над розбудовою ефективних демократичних інституцій, зокрема у сферах правосуддя і правопорядку як невід’ємного складника шляху України в ЄС. Усіма знахідками та дослідженнями будемо ділитися на ресурсах Лабораторії.